Щербань І.М., Хала О.В. ТЕМПЕРАТУРНИЙ РЕЖИМ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Щербань І.М., Хала О.В. ТЕМПЕРАТУРНИЙ РЕЖИМ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Щербань І.М., Хала О.В.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна.

Анотація:

Проаналізовані багаторічні зміни температури повітря у Львівській області. Температура повітря – важливий чинник сприятливих та комфортних умов відпочинку та туризму. Оцінюються також тенденції майбутніх змін температури повітря.
 Мета – це аналіз термічного режиму Львівської області за даними чотирьох метеостанцій та оцінка тенденцій майбутніх змін температури повітря.
 Методика: В основу статті покладено інформацію опубліковану Центральною геофізичною обсерваторією (ЦГО). В ході дослідження виконано аналіз кліматологічної інформації. Застосовано розрахунки математичної статистики, використані методики побудови (програмний продукт Excel) графічних моделей, зокрема низки кривих середніх значень температури в тому числі ковзних. Узагальнено літературні дані.
 Результати досліджень: за останні 20 років та за півстоліття на Львівщині спостерігається поступове підвищення температури повітря. Це найбільш відчутно взимку та влітку. Температурні умови Львівщини наприкінці ХІХ та на початку ХХ ст.. є сприятливими для розвитку туризму та різних видів відпочинку протягом року, особливо взимку та влітку.
 Наукова новизна полягає у дослідженні температури повітря на Львівщині в сучасних умовах клімату.
 Практична значимість: так як Львівська область є розвиненою в економічному, туристичному та культурному напрямках, то дані про термічний режим її території представлять великий інтерес для різних галузей економіки.
 Ключові слова: температура повітря, багаторічні зміни, майбутні тенденції змін.

Завантажити (.pdf)

Овчарук В.А., Боровська Г.О., Траскова А.В., Семенова І.Г. ВИКОРИСТАННЯ МОДЕЛІ ГРАНИЧНОЇ ІНТЕНСИВНОСТІ ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВУ ГЛОБАЛЬНИХ ЗМІН КЛІМАТУ НА МАКСИМАЛЬНИЙ СТІК ВЕСНЯНОГО ВОДОПІЛЛЯ В БАСЕЙНІ ДНІСТРА

Овчарук В.А., Боровська Г.О., Траскова А.В., Семенова І.Г. ВИКОРИСТАННЯ МОДЕЛІ ГРАНИЧНОЇ ІНТЕНСИВНОСТІ ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВУ ГЛОБАЛЬНИХ ЗМІН КЛІМАТУ НА МАКСИМАЛЬНИЙ СТІК ВЕСНЯНОГО ВОДОПІЛЛЯ В БАСЕЙНІ ДНІСТРА

Овчарук В.А., Боровська Г.О., Траскова А.В., Семенова І.Г.

Одеський державний екологічний університет, м. Одеса, Україна.

Анотація:

Метою роботи є оцінка можливого впливу глобальних змін клімату на розрахункові характеристики максимального стоку весняного водопілля річок басейну Дністра.
 Методика дослідження базується на використанні моделі граничної інтенсивності в редакції проф. Гопченка Є.Д.(2005). Ця модель дозволяє врахувати можливі зміни кліматичних факторів, таких як максимальні снігозапаси та опади підчас водопілля, безпосередньо, використовуючи їх зв’язок з температурою повітря та опадами.
 Результати: з використанням двох прогностичних моделей CCSM3 та HADCM3 наведені приклади розрахунку коефіцієнтів змін клімату. Для їх визначення використані прогнозовані середні зміни річних опадів і температур повітря для сценаріїв А1В, А2, В1 та COMMIT для території України на періоди 2010-2039 рр., 2040-2069 рр. та 2070-2099 рр. по відношенню до 1980-1999 рр., які представлені залежностями цих величин від географічних координат місцевості. Моделювання дає досить різні результати й може бути використане лише за умов верифікації моделей для досліджуваного регіону.
 Науковою новизною є можливість моделювання стоку при змінах клімату, якщо замість шарів стоку, які зазвичай використовуються у більшості відомих формул, застосовуються максимальні снігозапаси та опади під час водопілля. Вперше, на прикладі піднесено-рівнинної частини басейну Дністра, визначені коефіцієнти змін клімату з використанням даних моделей CCSM3 та HADCM3 для різних сценаріїв та періодів часу для їх врахування при визначенні максимального стоку весняного водопілля.
 Практична значимість: такий підхід дає можливість застосування отриманих даних моделювання змін клімату відомих прогностичних центрів для території України, зокрема, в межах басейну р. Дністер.
 Ключові слова: максимальний стік, водопілля, зміни клімату, модель.

Завантажити (.pdf)

Шакірзанова Ж.Р. ПРОСТОРОВІ ЗАКОНОМІРНОСТІ У РОЗПОДІЛІ ШАРІВ СТОКУ ВЕСНЯНОГО ВОДОПІЛЛЯ РІВНИННИХ РІЧОК УКРАЇНИ

Шакірзанова Ж.Р. ПРОСТОРОВІ ЗАКОНОМІРНОСТІ У РОЗПОДІЛІ ШАРІВ СТОКУ ВЕСНЯНОГО ВОДОПІЛЛЯ РІВНИННИХ РІЧОК УКРАЇНИ

Шакірзанова Ж.Р.

Одеський державний екологічний університет, м. Одеса, Україна.

Анотація:

Мета. Обґрунтування методу просторового узагальнення шарів стоку весняного водопілля рівнинних річок України з метою встановлення фізико-географічної зональної обумовленості їх змінювання по території.

 Методика. Запропоновано методику географічного узагальнення у вигляді регіональних рівнянь чи побудови ізоліній шарів стоку весняного водопілля рівнинних річок України, що необхідне при обґрунтуванні регіональних методів розрахунків і прогнозів характеристик максимального стоку весняного водопілля річок.
 Результати. На основі принципу географічної зональності на басейнах рівнинних річок України обгрунтовується метод розрахунку та просторового узагальнення шарів стоку весняного водопілля у вигляді їх середніх величин за багаторічний період.
 Наукова новизна. Просторове узагальнення розрахункових величин шарів стоку весняного водопілля здійснюється у вигляді карто-схеми ізоліній (при врахуванні впливу місцевих факторів – залісеності і заболоченості річкових басейнів).
 Практична значимість. Одержані величин шарів стоку у вигляді карто-схем розподілу по території або регіональних рівнянь дають можливість їх визначення для будь-яких водозборів річок рівнинної території України, навіть й невивчених у гідрологічному відношенні.
 Ключові слова: географічне узагальнення, розрахункові шари стоку

Бульба Ю.М. СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЧЕРНІГІВСЬКОГО РЕГІОНУ

Бульба Ю.М. СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЧЕРНІГІВСЬКОГО РЕГІОНУ

Бульба Ю.М.

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, м. Ніжин, Україна.

Анотація:

Мета: стаття присвячена дослідженню суспільно-географічних особливостей інвестиційної привабливості районів та міст Чернігівської області.
 Методика: для визначення рівнів інвестиційної привабливості адміністративних одиниць Чернігівщини було здійснено кілька кроків: збір статистичної інформації економічного, демографічного та соціального характеру; стандартизація відібраних показників; розрахунок інтегрального індексу інвестиційної привабливості окремих районів та міст; аналіз отриманих результатів.
 Результати: встановлено, що в Чернігівському регіоні спостерігаються значні територіальні відмінності за рівнем інвестиційної привабливості. Найбільш привабливим для інвесторів є м. Чернігів, Чернігівський та Корюківський райони. Найнижчі значення інтегрального індексу інвестиційної привабливості спостерігаються у Куликівському та Срібнянському районах.
 Наукова новизна: вперше було досліджено інвестиційну привабливість Чернігівського обласного регіону в розрізі міст обласного значення та адміністративних районів, виконано їх ранжування та проведено групування.
 Практична значимість: розкриття та дослідження відмінностей у рівні інвестиційної привабливості адміністративних районів та міст Чернігівщини дозволить показати причини низької інвестиційної активності та надати конструктивні рекомендації органам державного управління щодо підвищення привабливості території області для потенційного інвестора.
 Ключові слова: інвестиційна привабливість, інтегральний індекс, Чернігівський регіон.

Завантажити (.pdf)

Ласкаво просимо!

Шановні відвідувачі, ми раді вітати Вас на оновленій web-сторінці наукового збірника “Географія та туризм”. Ви зможете знайти тут офіційну інформацію про сам збірник, ознайомитися зі складом редакційної колегії, правилами оформлення статей, переглянути архів випусків збірника у електронному вигляді. Сподіваємось, наш сайт буде корисним усім зацікавленим особам.