Однією із властивостей спортивного туризму як геопросторового явища є ієрархічність як ряд підпорядкованих таксонів різного територіального рангу.

 Тому метою дослідження стало визначення ієрархічної системи таксономічних одиниць і параметрів туристсько-спортивного районоутворення світу.

 Методика дослідження. Визначено, що в туристсько-спортивному районуванні світу основною таксономічною одиницею виступає туристсько-спортивний район. Визначено три категорії туристсько-спортивних районів: райони, що формують туристсько-спортивні потоки, – райони-донори; райони, які реалізують туристсько-спортивні потреби високого рівня в одному або декількох видах спортивного туризму – туристсько-спортивні райони-дестинації; райони, що володіють певними туристсько-спортивними ресурсами, які в перспективі можуть бути використані для цілей певних видів спортивного туризму.

 Результати. Враховуючи визначальну роль природних факторів у реалізації цілей спортивного туризму, в основу туристсько-спортивного районування світу було покладено фізико-географічне районування, але при цьому максимально враховувалися і соціально-економічні аспекти – політико-адміністративний поділ, транспортна мережа тощо.

 В основу туристсько-спортивного районування світу покладено чотириступеневу ієрархічну систему таксономічних одиниць: макрорайон → район → підрайон → мікрорайон.

 Наступним етапом став відбір чітких, кількісних параметрів туристсько-спортивного районоутворення, а саме – ступінь забезпеченості туристсько-спортивними ресурсами з різних видів спортивного туризму та активної рекреації, кількісно виражена через категорії складності маршрутів, та туристсько-спортивна спеціалізація району.

 Практична значимість. На підставі вище зазначеного в світі було виділено 15 туристсько-спортивних макрорайонів з наступним поділом на 108 туристсько-спортивних районів. Розроблена картосхема туристсько-спортивного районування світу.

 Ключові слова: спортивний туризм, районування, туристсько-спортивний район, дестинація.